На Хмельниччині військовий повернувся з полону і зняв свій портрет з Алеї надії

• Захисник провів у російському полоні майже чотири роки та повернувся додому під час обміну.

На Хмельниччині військовий, який повернувся з російського полону, власноруч зняв свій портрет з Алеї Віри та Надії. Так на Ізяславщині започаткували нову традицію зустрічі захисників, які повертаються додому живими.

Про це повідомили в громаді Ізяслава.

22 березня біля Алеї Віри та Надії жителі міста зустріли свого земляка — 31-річного Василя Ткачука із села Білогородка. Після майже чотирьох років неволі військовий повернувся додому. До цього його ім’я було серед тих, кого чекали та за кого молилися.

Свободу захисник отримав 5 лютого 2026 року під час обміну військовополоненими. А вже 11 березня він ступив на рідну землю. У громаді кажуть, що відтепер кожен військовий, який повертається з полону або після зникнення безвісти, власноруч зніматиме свій портрет з Алеї.

Саме так і зробив Василь Ткачук. Він підійшов до свого фото та зняв його з меморіальної конструкції. Цей момент став символом повернення додому живим.

Історія родини має і болісну сторону. Батько військового — Олег Ткачук — із грудня 2022 року вважається безвісти зниклим. Тож для родини повернення сина стало одночасно радістю і нагадуванням про очікування.

Зустріч захисника відбулася за українськими традиціями. Воїна зустріли з короваєм, пролунала молитва священнослужителя, присутні виконали Державний Гімн України. Громада привітала військового обіймами та подарувала йому вишиванку.

Особливою стала зустріч Василя Ткачука із земляком Іваном Бурдимом, який також пережив російський полон. Вони обійнялися без зайвих слів. Для присутніх цей момент став символом підтримки та взаєморозуміння між тими, хто пройшов випробування неволею.

У громаді зазначають, що нова традиція покликана підтримати родини зниклих безвісти та полонених. Кожне повернення захисника має ставати знаком надії для тих, хто продовжує чекати своїх рідних.

 

Варто зазначити, Василь Ткачук отримав довічний вирок у російському полоні. Шлях Василя до війська розпочався ще у 2014 році. Тоді він став на захист України та взяв участь в антитерористичній операції.

З 2015 по 2019 рік майбутній офіцер навчався у Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного у Львові. Саме там формувався як командир війська.

Після завершення навчання молодого лейтенанта направили до 56-тої окремої мотопіхотної бригади у Маріуполь. Там він служив командиром взводу.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Василь був серед тих, хто обороняв Маріуполь. Разом із побратимами він тримав позиції у найгарячіших боях та до останнього залишався вірним присязі.

25 березня 2022 року військовий потрапив у полон до російських окупантів. Попереду були довгі місяці невідомості та боротьби за життя.

У січні 2024 року окупаційна влада винесла  офіцеру вирок — довічне ув’язнення. Попри це, Василь вистояв. Звільнити захисника вдалося 5 лютого 2026 року під час обміну військовополоненими.

Нагадаємо,  5 лютого 2026 року під час обміну військовополоненими звільнили шестеро жителів Хмельниччини.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.